СХВАЛЕНО Рішення педагогічної ради Березівського ліцею Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (протокол № 1 від 29 серпня 2022 року) ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ по Березівському ліцею Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 30 серпня 2022 року № 28-а/г

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

БЕРЕЗІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ

БЕРЕЗІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ

ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СТРУКТУРА

ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

I. Загальні положення

II. Організація освітнього процесу

III. Ключові компетентності

IV. Наскрізні лінії

V. Освітні галузі

VI. Форми організації освітнього процесу

VII. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Перелік нормативних документів щодо організації освітньої діяльності Березівського ліцею Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області на 2022-2023 навчальний рік

Закон України «Про освіту»

Стаття 23.Автономія закладу освіти

1. Держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти.

2. Обсяг автономії закладів освіти визначається цим Законом, спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.

Стаття 33.Освітня програма

1. Основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня (за наявності).

2. Освітня програма містить:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;

загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти.

3. Освітні програми розробляються закладами освіти, науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

Освітні програми повинні передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.

Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми, які розробляються та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

Заклади спеціалізованої освіти, освітні об’єднання та заклади освіти, що здійснюють освітню діяльність на різних рівнях освіти, можуть використовувати наскрізні освітні програми, які охоплюють різні рівні освіти та розробляються, затверджуються (акредитуються) відповідно до цього Закону та спеціальних законів.

4. Освітні програми можуть мати корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

· Конституція України (ст.53);

· Закони України наказу МОН України від 11.09.2009 №854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі»;

· наказу МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»;

· наказу МОН України від 08.10.2019 №1273 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти»;

· наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;

· наказу МОН України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»;

· наказу МОН України від 19.08.2016 №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»;

· наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;

· листа МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»;

· листа МОН України від 25.05.2018 №1/9-344 «Про результати аналізу освітньої програми на відповідність Державному стандарту початкової освіти» (технологія «Росток»);

· листа Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 р. №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;

· наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти»;

· листа МОН України від 22.07.2019 № 1/9-471 «Щодо окремих питань переведення учнів закладу загальної середньої освіти до наступного класу»;

· листа МОН України від 20.08.2019 №1/9-525 «Щодо організації форм здобуття загальної середньої освіти»

· листа МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей»;

· Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджено постановою Головного державного санітарного лікаря України 14.08.2001 №6, погоджено лист Міністерства освіти і науки України 05.06.2001 №1/12-1459.

Інформаційна довідка

Повна назва закладу – Березівський ліцей

Березівської сільської ради Житомирського району

Житомирської області

Юридична адреса – Україна, Житомирська область,

Житомирський район, с.Березівка

вул. Європейська, 47

Ліцензований обсяг прийому – 330 осіб

Мова навчання – українська

Директор – Іщук Сергій Валентинович, педагогічний стаж

14 років, вища категорія

Свою діяльність Березівський ліцей Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області розпочала з вересня 1911 року.

У ліцеї буде навчатися з 01 вересня 2022 року –168учні

Початкова школа Основана школа Старша школа
1-4 класи 5-9 класи 10-11 класи
К-сть класів К-сть учнів К-сть класів К-сть учнів К-сть класів К-сть учнів
4 63 5 69 2 37
Усього класів школи: 11
Усього учнів школи:168
Середня наповнюваність:15,3

Заклад здійснює освітній процес за денною формою навчання. Можуть створюватися класи з поглибленим вивченням окремих предметів; класи для дітей з особливими потребами, інклюзивною освітою.

Порядок зарахування, відрахування, переведення учнів до Закладу здійснюється згідно чинного законодавства України.

Відповідно до заяв, поданих батьками або особами, які їх замінюють, Заклад створює умови для прискореного навчання та навчання екстернатом.

Індивідуальне навчання (Педагогічний патронаж, сімейне (домашнє навчання) та екстернат) у Закладі організовуються відповідно чинного законодавства України. У Закладі створено 3 інклюзивних класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків такий клас утворюється в обов’язковому порядку.

У разі утворення спеціальних та інклюзивних класів у Закладі створюються умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей. Особам з особливими освітніми потребами надаються психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

За потреби Заклад може надавати освітні послуги за дистанційною формою навчання за допомогою освітнього ресурсу Google ClassRoom, портал Нові Знання та за вибором надавача освітніх послуг. Інші інформаційні ресурси, такі як Viber, освітні платформи Google та інші.

Завдання ліцею – навчити жити.

Ми повинні виховати Людину, здатну створити своє особисте життя.

Навчальні плани,

за якими працюватиме Березівський ліцей Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області у 2022-2023н.р.

Освітня програма передбачає:

· формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

· виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

· утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

· Для 1- 2 класів – складена за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленою під керівництвом О. Я. Савченко; Нова українська школа, затверджена Наказом МОН України від 08.10.2019 № 1272.

· Для 3-4 класів – складена за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (3-4 класи), розробленою під керівництвом

О. Я. Савченко; Нова українська школа, затверджена Наказом МОН України від 08.10.2019 № 1273.

· Для 5 класу – складена за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021р. № 235, додаток 3.

· Для 6 - 9 класів - складена за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405, таблиця 10.

· Для 10-11 класів - складена за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408, таблиця 2.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Напрями діяльності Березівського ліцею Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області у 2022-2023н.р.

З метою реалізації положень Конституції України, законодавчих актів України в галузі освіти, створення умов для забезпечення доступу громадян до якісної освіти, вдосконалення культурних і національних освітніх прав і запитів усіх громадян, утвердження високого статусу педагогічних працівників у суспільстві, роботу педагогічного колективу Березівського ліцею Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області у 2022-2023 навчальному році спрямувати на вирішення:

· виконання державних законів та нормативних документів;

· реалізацію навчального плану й навчальних програм з усіх предметів;

· виконання пріоритетних напрямків розвитку ліцею та на вирішення питань, а самепроблемно-методичної теми: «Особистісний розвиток учасників освітнього процесу».

Мета роботи ліцею – створення умов для забезпечення у школі сучасної, доступної та якісної системи освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості й потреб держави: забезпечення ефективного управління розвитком загальноосвітнього закладу.

Основні завдання:

· реалізація особистісно орієнтованого підходу до розвитку, виховання й навчання учнів через оновлення змісту освіти й впровадження нових освітніх технологій, зокрема інформаційних і телекомунікаційних, на всіх ступенях навчання;

· забезпечення необхідних умов щодо реалізаціївпровадження нового Державного стандарту початкової, базової й повної загальної середньої освіти;

· активізація роботи щодо організації освітнього процесу через чітке структурування навчального матеріалу на уроці, встановлення пріоритету уроку, як засобу соціалізації учнів та розвитку життєвих компетенцій;

· продовження роботи щодо впровадження профільного навчання у старшій школі з метою поліпшення якості освіти, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання та мобільності в умовах сучасного суспільства;

· розробка системи допрофільної підготовки з урахуванням психолого-педагогічного діагностування школярів, налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи;

· продовження інформатизації освітнього процесу, використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення всіх предметів навчального плану та управлінської діяльності;

· продовження роботи щодо підвищення якості впровадження в освітній процес інноваційних технологій, інтерактивних методів навчання, узагальнення власного педагогічного досвіду;

· спрямувати всю методичну й дослідно-експериментальну роботу школи на успішну реалізацію елементів дистанційного навчання школярів;

· створення необхідних передумов з метою інтегрованості української культури в європейський простір, а саме: формування у дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до відмінних від національних ідей, цінностей культури, мистецтв, здатності диференціювати спільне й відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру, як невід’ємну складову загальнолюдського;

· спрямування освітнього процесу на найвищі морально-духовні та потенційні можливості виховання, створення умов для досягнення життєвого успіху особистості, розвитку її індивідуальних здібностей;

· забезпечення подальшого розвитку учнівського самоврядування, широкого залучення його до вирішення питань організації освітнього процесу, розвитку громадянської активності, організації здорового способу життя учнівської молоді;

· посилення профілактичної роботи з неповнолітніми, забезпечення постійного контролю за дотриманням законодавства, спрямованого на профілактику правопорушень із залученням органів внутрішніх справ, служби у справах дітей, громадськості;

· суворе дотримання вимог Закону України «Про охорону дитинства», міських і районних програм, які направлені на поліпшення умов виховання, навчання та оздоровлення, соціального й матеріального забезпечення та захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

· активізація індивідуальної роботи з обдарованими та талановитими дітьми, систематичної та послідовної роботи щодо якісної підготовки учнів до олімпіад, конкурсів, турнірів різного рівня;

· спрямування діяльності психологічної служби на підготовку дитини до самостійного життя, підтримку дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, посилення ролі превентивної та корекційної роботи як з учнями, так і з членами їх родин;

· використання в роботі інноваційних підходів до навчання та виховання, роботи з батьками та громадськістю;

· зміцнення матеріально-технічної бази навчального закладу при залученні організацій, громадськості, спонсорів, батьків;

надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами.

Структура 2022-2023 навчального року:

Березівський ліцей Березівської сільської ради налічує 11 класів загальна кількість учнів 169.

Згідно з Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, постанови КМУ від 24 червня 2022 року №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні» і з метою чіткої організації праці вчителів та учнів, встановити наступний режим роботи ліцею:

1. навчальний рік розпочинається 1 вересня 2022 року і закінчується 30 червня 2023року.

2. Навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної й старшої школи та ЗНО випускників старшої школи.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за №157/26602, перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної та старшої школи, форму та терміни проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.

2.Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – 01.09.2022 – 23.12.2022,

ІІ семестр– 10.01.2023 – 31.05.2023.

3.Протягом навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні– 24.10.2022 – 30.10.2022(7 днів);

зимові– 24.12.2022 – 09.01.2023(17 днів);

весняні – 27.03.2023 – 02.04.2023(7 днів).

5. Навчальні плани для учнів 1-11 класів зорієнтовані на роботу ліцею за 5-денним навчальним тижнем.

5.1.Сумарна кількість годин тижневого навантаження учнів

Клас Сумарна кількість годин інваріантної і варіативної частин навчального плану Типові освітні програми
1 23 1-4 класів за Типовою освітньою програмою для 1-3-іх класів НУШ (автор Савченко Я.О.). № 1272, 1273 від 08.10.2019; 5 клас за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021р. № 235, додаток 3. 6-9 класи за Типовою освітньою програмою ЗЗСО ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН № 405 від 20.04.2018(таблиця № 10); 10-11 класи за Типовою освітньою програмою ЗЗСО ІІІ ступеня, затвердженою наказом МОН № 408 від 20.04.2018 (таблиця №2).
2 25
3 26
4 26
5 31
6 32,5
7 34,5
8 35
9 36
10 38
11 38

6. Наповнюваність класів

Клас Кількість класів Кількість учнів Клас Кількість класів Кількість учнів
1 1 15 7 1 11
2 1 12 8 1 11
3 1 13 9 1 14
4 1 24 10 1 22
5 1 16 11 1 15
6 1 17

7. Ліцей працює в одну зміну.

8. Заняття у ліцеї проводяться в одну зміну – з 8:30.

9. Для учнів1-их класів тривалість уроку становить 35 хвилин,

2 - 4класів – 40 хвилин,

5 - 11класів – 45 хвилин.

10. Розклад дзвінків та тривалість перерв у ліцеї під час навчання офлайн:

Для 1 класу

1 урок 0830 – 0905- перерва 15 хвилин

2 урок 0925 – 1000 - перерва 25 хвилин

3 урок 1025 – 1100 - перерва 25 хвилин

4 урок 1125 – 1200 - перерва 15 хвилин

5 урок 1215 – 1250

Для 2-4 класів

1 урок 0830 – 0910- перерва 10 хвилин

2 урок 0925 – 1005 - перерва 20 хвилин

3 урок 1025 – 1105 - перерва 20 хвилин

4 урок 1125 – 1205 - перерва 10 хвилин

5 урок 1215 – 1255 - перерва 10 хвилин

6 урок 1305 – 1345

Для 5-11 класів

1 урок 0815 – 0900 - перерва 10 хвилин

2 урок 0910 – 0955 - перерва 15 хвилин

3 урок 1010 - 1055 - перерва 25 хвилин

4 урок 1120 - 1205 - перерва 10 хвилин

5 урок 1215 – 1300 - перерва 10 хвилин

6 урок 1310 – 1355 - перерва 10 хвилин

7 урок 1405 – 1450 - перерва 5 хвилин

8 урок 1455 – 1540

11. Розклад дзвінків та тривалість перерв у ліцеї під час навчання з використанням дистанційних технологій:

Для 2-4 класів

1 урок 0900 – 0940- перерва 10 хвилин

2 урок 0950 – 1030 - перерва 10 хвилин

3 урок 1040 – 1120 - перерва 15 хвилин

4 урок 1135 – 1215 - перерва 10 хвилин

5 урок 1225 – 1305 - перерва 10 хвилин

6 урок 1315 – 1355

Для 5-11 класів

1 урок 0900 – 0945- перерва 5 хвилин

2 урок 0950 – 1035 - перерва 5 хвилин

3 урок 1040 – 1125 - перерва 10 хвилин

4 урок 1135 – 1220 - перерва 5 хвилин

5 урок 1225 – 1310 - перерва 5 хвилин

6 урок 1315 – 1400 - перерва 5 хвилин

7 урок 1405 – 1450 - перерва 5 хвилин

8 урок 1455 – 1540

12. Усі учні атестуються за двома семестрами.

13. Внесення змін до класних журналів, а саме: зарахування та вибуття учнів вносить лише класний керівник за вказівкою директора.

14. Категорично забороняється відпускати учнів з уроків на різні заходи (репетиції, змагання) без дозволу адміністрації.

15. Заняття варіативної складової навчального плану (факультативи, індивідуальні заняття) проводяться за окремим розкладом з 14.00 год.

Розподіл годин інваріантної та варіативної складової навчального плану

Школа І ступеня

Таблиця 1.1. Навчальний план початкової школи з українською мовою навчання (НУШ-1)

«Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», Типова освітня програма ( О. Я. Савченко), наказ Міністерства освіти і науки від 21.03.2018 р. № 268

Навчальні плани згідно наказів МО України
Наказ МОН від 08.10.2019р. №1272
Предмет
Клас/кількість учнів
І\15
Українська мова 7
Англійська мова 2
Математика 4
Я досліджую світ
3
Мистецтво
2
Фізична культура
3
Дизайн і технології
1
Інформатика
Разом
19+3
Варіативна складова
Українська мова
1
Всього
23

У таблиці 1.1містяться інваріантний та варіативний складники навчального плану для учнів 1-го класу, які навчатимуться за Типовим навчальним планом початкової школи з українською мовою навчання (НУШ-1).

Головна ідея Нової української школи та нового Стандарту – це навчання, побудоване на компетентностях (здатність використовувати знання й навички у своєму житті).

Стандарт поділено на 9 освітніх галузей. Для кожної галузі визначено мету, загальні результати й обов'язкові результати.

У Стандарті зазначено, що обов'язкові результати навчання й компетентності мають використовуватись для:

· організації постійного спостереження за навчальним поступом здобувача/здобувачки;

· обговорення навчального поступу здобувача/здобувачки під час учительських зібрань для координування спільної роботи;

· підсумкового, поточного, зокрема йформувальногооцінювання;

· відстеження особистісного розвитку здобувача/здобувачки та набуття ним (нею) навчального досвіду й зазначених компетентностей. Оцінювати мають поступ дитини, а не її відповідність певному ідеалу.

У 1-му класі передбачено виключно такий вид оцінювання.

З метою якісного розподілу годин, підсилення годин для вивчення окремих предметів та враховуючи інтереси учнів, із варіативного складника додано 1год. у 1 класі на вивчення предмету «Українська мова».

Таблиця 1.2. Навчальний план початкової школи з українською мовою навчання (НУШ-2)

«Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», Типова освітня програма ( О. Я. Савченко), наказ Міністерства освіти і науки від 21.03.2018 р. № 268

Навчальні плани згідно наказів МО України Наказ МОН від 08.10.2019р. №1272
Предмет Клас / кількість учнів
ІІ\12
Інваріантна складова
Українська мова 7
Англійська мова 3
Математика 4
Я досліджую світ 3
Мистецтво 2
Фізична культура 3
Дизайн і технології 1
Інформатика 1
Разом 21+3
Варіативна складова
Українська мова 1
Всього 25

У таблиці 1.2містяться інваріантний та варіативний складники навчального плану для учнів 2-го класу, які навчатимуться за Типовим навчальним планом початкової школи з українською мовою навчання (НУШ-2).

Головна ідея Нової української школи та нового Стандарту – це навчання, побудоване на компетентностях (здатність використовувати знання й навички у своєму житті).

Стандарт поділено на 9 освітніх галузей. Для кожної галузі визначено мету, загальні результати й обов'язкові результати.

У Стандарті зазначено, що обов'язкові результати навчання й компетентності мають використовуватись для:

· організації постійного спостереження за навчальним поступом здобувача/здобувачки;

· обговорення навчального поступу здобувача/здобувачки під час учительських зібрань для координування спільної роботи;

· підсумкового, поточного, зокрема йформувальногооцінювання;

· відстеження особистісного розвитку здобувача/здобувачки та набуття ним (нею) навчального досвіду й зазначених компетентностей. Оцінювати мають поступ дитини, а не її відповідність певному ідеалу.

У 2-му класі передбачено виключно такий вид оцінювання.

З метою якісного розподілу годин, підсилення годин для вивчення окремих предметів та враховуючи інтереси учнів, із варіативного складника додано 1год. у 2 класі на вивчення предмету «Українська мова».

Таблиця 1.3. Навчальний план для учнів 3-4 класів

Наказ МОН України від 08.10.2019 №1273 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти»;

Навчальні плани згідно наказів МО України
Наказ МОН від 08.10.2019р. №1273
Предмет
Клас / кількість учнів
ІІІ\13 ІV\24
Інваріантна складова
Українська мова 7 7
Англійська мова 3 3
Математика 5 5
Я досліджую світ
3 3
Мистецтво
2 2
Фізична культура
3 3
Дизайн і технології
1 1
Інформатика
1 1
Разом
22+3 22+3
Варіативна складова
Українська мова
1 1
Всього
26 26

Для учнів 3 та4 класів виділено по 1 год. З варіативної частини на вивчення предмету «Українська мова».

Школа ІІ ступеня

Навчальні плани школи ІІ ступеня передбачають реалізацію осві­тніх галузей освітньої програми через навчальні предмети й курси. Вони охоплюють інваріантний та варіативний складники, у якому передбачені додаткові години на предмети та курси за вибором, факультативи для здійснення допрофільної підготовки.

Таблиця 2.1. Навчальний план для учнів 5-9 класів

Накази МОН України від 20.04 2018 року № 405 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня" (таблиця 10) та від 19.02.2022р. №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» (додаток №3).

Навчальні плани згідно наказів МО України Додаток №3 до наказу МОН від 19.02.22р. №235 Додаток №10 до наказу МОН від 20.04.2018р. №405
Предмет V\16 VІ\17 VІІ\11 VІІІ\11 ІХ\14
Інваріантна складова
Українська мова 4 3,5 2,5 2 2+0,5
Українська література 2 2 2 2 2
Англійська мова 3,5 2 2 2 2
Німецька мова 2 2+1 2+1 2+1 2
Зарубіжна література 1,5 2 2 2 2
Математика 5 4+1
Алгебра 2+1 2+1 2+1
Геометрія 2 2 2
Інформатика 1,5 1 1 2 2
Вступ до історії України та громадянської освіти 1
Історія України 1 1 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1 1 1
Географія 2 2 2 1,5
Пізнаємо природу 2
Біологія 2 2 2 2
Фізика 2 2 3
Правознавство 1
Хімія 1,5 2 2
Музичне мистецтво 1 1 1
Мистецтво 1 1
Здоров’я, безпека та добробут 1,5
Образотворче мистецтво 1 1 1
Основи здоров’я 1 1 1 1
Фізична культура 3 3 3 3 3
Трудове навчання, технології 2 2 1 1 1
Разом (без фізичної культури) 26+3+2 27,5+3+2 29+3+2 29,5+3+2 31+3+1,5
Варіативна складова 2 2 2,5 2,5 2
Курси за вибором: 0,5 0,5 0,5
Історія рідного краю 0,5 0,5 0,5
Всього 31 32,5 34,5 35 36

У таблиці 2.1міститься перелік предметів інваріантного та варіативного складників навчального плану для учнів 5-9-их класів.

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво», для вивчення яких відводиться по 1 годині на тиждень у 5-7 класах. У 8-9 класах ця галузь реалізується через викладання предмету «Мистецтво».

Варіативний складник навчального плану використовується на вивчення у 7-9 класах – курсу «Історія рідного краю».

Школа ІІІ ступеня

Таблиця 3.1. Навчальний план для учнів 10-11 класів

Наказ МОН України від 20.04 2018 року № 408 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня"(таблиці 2)

Навчальні плани згідно наказів МО України Додаток №2 від 20.04.2018р. №408
Предмет Х\22 ХІ\15
Інваріантна складова
Українська мова 2+4 2+1
Українська література 2 2
Німецька мова 2 2+1
Англійська мова 2 2
Зарубіжна література 1+0,5 1+1
Математика 3+1 3+2
Інформатика 1,5 1,5
Історія України 1,5 1,5+1
Всесвітня історія 1 1
Громадянська освіта 2
Географія 1,5 1
Біологія і екологія 2 2+0,5
Фізика та астрономія 3 4
Хімія 1,5 2
Фізична культура 3 3
Технології 1,5 1,5
Захист України 1,5 1,5
Разом (без фізичної культури) 27+3+7,5 26+3+4,5
Варіативна складова 8 5
Курси за вибором: 0,5 0,5
Історія рідного краю 0,5 0,5
Гранично допустиме навантаження на учня: 33 33
Факультативи:
Всього 38 38

Таблиця 3.1призначена для організації навчання учнів 10-11 класів й містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Англійська мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Алгебра і початки аналізу», «Геометрія», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни».

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учні обрали два предмети – це «Інформатика» і «Технології». Обидва предмети будуть викладатись одночасно в 10 та 11 класі.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, із змінами згідно з наказами МОН Українивід 17.08.2012р.№ 921, від 09.10.2012р. № 572, від 08.04.2016р. № 401.

На групи поділяються класи з наповненістю більше 27 учнів , якщо в кожній із груп не менше 8 учнів при вивченні:

· української мови у 1-11 класах;

· іноземної мови у 1-11-х класах;

· трудового навчання, технологій (хлопці й дівчата) у 5-11-х класах;

· фізичної культури (хлопці й дівчата) у 10-11 класах;

· при проведенні навчальних занять з інформатики у 2-11-х класах.

Поділ класів на групи у 2022-2023 н.р. проводиться при вивченні наступних предметів:

Інформатика:

4 клас – 24 чол. – 2 групи (12 чол. + 12 чол.) – класний керівник Тимофєєва Н.Л.

5 клас – 16 чол –2 групи (8 чол. + 8 чол. ) – класний керівникЖеребчук М.В.

6 клас – 17 чол. – 2 групи (9 чол. + 8 чол.) – класнийкерівникЛісакович І.М.

10 клас – 22 чол. – 2 групи (11 чол. + 11 чол.) – класний керівник Подвисоцька І.В.

Захист України, основи медичних знань:

10 клас – 22 чол. (8 дівчат + 14 хлопців) – 2 групи – вчитель Дем’янчук А.А., вчитель Веселовська В.В.

11 клас – 15 чол. (7 дівчат + 8 хлопців) – 2 групи – вчитель Дем’янчук А.А., вчитель Веселовська В.В.

КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Ключові компетентності здобувачів освіти 1-2-х класів(постанова КМУ від 21 лютого 2018 р. № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»)

До ключових компетентностейздобувачів освіти 1-2 класівналежать:

1)вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2)здатність спілкуватися рідною(у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3)математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4)компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5)інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6)екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7)інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8)навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9)громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10)культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11)підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Ключові компетентності здобувачів освіти 3-4-х класів(постанова КМУ від 20 квітня 2011 р. № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»)

До ключових компетентностейздобувачів освіти 3-4 класівналежать:

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, якуміння вчитися,ініціативність і підприємливість,екологічна грамотність і здоровий спосіб життя,соціальна та громадянська компетентностіможуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як«Екологічна безпека й сталий розвиток»,«Громадянська відповідальність»,«Здоров’я і безпека»,«Підприємливість і фінансова грамотність»спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесіміжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме:змістово-інформаційних,операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Ключові компетентності здобувачів освіти 5-11-х класів(постанова КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 7 серпня 2013 р. № 538)

До ключових компетентностейздобувачів освіти 5-11 класівналежать:

1)громадянська компетентність- здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

2)діяльнісний підхід- спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти;

3)загальнокультурна компетентність- здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;

4) здоров’язбережувальна компетентність- здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;

5)інформаційно-комунікаційна компетентність- здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;

6)ключова компетентність- спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

7)ключова компетенція- певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини;

8)компетентнісний підхід- спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності;

9)компетентність- набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;

10)компетенція- суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;

11)комунікативна компетентність- здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;

12)міжпредметна естетична компетентність- здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва;

13)міжпредметна компетентність- здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;

14)навчальна програма- нормативний документ, що конкретизує для кожного класу визначені цим Державним стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової, деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення та оцінювання результатів навчання;

15)особистісно зорієнтований підхід- спрямованість навчально-виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;

16)предметна (галузева) компетентність- набутий учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань;

17)предметна компетенція- сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій;

18)предметна мистецька компетентність- здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування;

19)проектно-технологічна компетентність- здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;

20)соціальна компетентність- здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

НАСКРІЗНІ ЛІНІЇ

Наскрізні вміння здобувачів освіти Нової української школи (1-2 клас)

Назва наскрізної лінії Як реалізується певна наскрізна лінія у Березівській ЗОШ І-ІІІ ступенів
Змістова лінія «Взаємодіємо усно» Учень з увагоюсприймаєусні репліки співрозмовника,доречно реагуєна них; виконуєнавчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції; слухаєйрозумієкоротке монологічне висловлення; відповідає на запитанняза змістом прослуханого(хто? що? де? коли? як?); розповідає, про що мовиться в тексті, який прослуховувався; ділитьсясвоїми почуттями та емоціями від почутого; розповідає, що зацікавило в усному повідомленні; відтворюєпо ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханих казок, розповідей; вступаєв діалог на теми, які викликають зацікавлення; самостійно формулюєрепліки (запитання) до співрозмовника за змістом попередньо підготовленої короткої бесіди на добре знайому тему; уважно слухаєспіврозмовника йадекватно відповідаєна його запитання; користуєтьсяформулами мовленнєвого етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням); дотримуєтьсяправил спілкування з людьми різного віку; використовуєвідповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо); регулюєдихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування; повторюєуслід за вчителем зразок зв’язного висловлення (обсягом 2-3 речення) зі збереженням його змісту та інтонаційних особливостей; переказуєзнайому казку, короткий прослуханий текст з опорою на подані малюнки, словосполучення, запитання, план; самостійно будуєкоротке зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя.
Змістова лінія «Читаємо» Читає вголосдоступні тексти переважно цілими словами (окремі слова ускладненої структури – складами); виявляє у процесі читаннярозуміннязначень більшості слів,звертає увагуна незнайомі слова, запитує у дорослих їх значення; правильно інтонуєречення, у кінці яких стоять різні розділові знаки (після попередньої підготовки); читає і називає нескладні за змістом і формою фольклорні та літературні тексти (загадка, лічилка, казка, вірш, оповідання); виділяєв структурі тексту заголовок; пояснюєзв’язок заголовка та ілюстрацій зі змістом твору (у прозорих випадках); виявляє розумінняфактичного змісту невеликих за обсягом і нескладних текстів:пояснює, яка подія відбулася,називаєперсонажів твору,відповідає на запитання за змістом прочитаного; пояснює,якими словами в тексті автор описує характер героя, його зовнішність, передає красу природи і т. ін.(з допомогою вчителя); переказуєблизько до змісту прочитаний твір чи окремі його епізоди з опорою на ілюстрації, запитання вчителя; висловлює власне ставленнядо прочитаного: хороший / поганий вчинок, хто сподобався / не сподобався в творі, які епізоди найбільше запам’яталися, вразили; читає по роляхдіалоги з казок, оповідань, віршів (після попередньої підготовки); має уявленняпро найважливіші джерела інформації: дитячі книжки, журнали, енциклопедії, телебачення, бібліотека, Інтернет; розрізняє вербальну і візуальну інформації в тексті; знаходитьза завданням учителя потрібну візуальну інформацію в дитячій книжці, дитячому журналі, пояснює її зміст; знаходить і називаєелементи дитячої книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрації), спираючись на них,висловлюєздогад, про що може розповідатися в книжці (творі); розрізняєдитячі книжки казок, оповідань, віршів у виданнях з чітко вираженим поліграфічним оформленням (ілюстраціями, заголовком, графічним представленням тексту); дотримується правил збереження книжки та гігієни читання (під керівництвом дорослого); пояснюєсвої читацькі вподобання (яким темам надає перевагу); відповідаєна запитання, про що (про кого) любить читати; називаєсвоїх улюблених літературних героїв.
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» Називає і розбірливо пишевсі рукописні малі й великі літери українського алфавіту, дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог; розрізняєдруковане і рукописне письмо; списуєслова і речення з друкованого і рукописного тексту; пишепід диктування слова, речення з 3-4 слів; добирає й записуєназву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя); складає й записуєречення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя); дотримуєтьсякультури оформлення письмових робіт; перевіряєнаписане; виявляє і виправляєнедоліки письма (графічні, орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя
Змістова лінія «Досліджуємо медіа» Сприймаєзміст і форму простих медіапродуктів (малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо), бере участь в їх обговоренні; бере участьв обговоренні змісту і форми медіапродуктів; розповідаєпро свої враження від прослуханих / переглянутих медіапродуктів
Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» Має уявленняпро мовні звуки; розрізняєголосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння; правильно вимовляєтверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки; відтворюєланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції); пояснюєзміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків; має уявленняпро букви,розрізняєзвуки і букви; позначаємовні звуки буквами на письмі; правильно записуєслова, вимова й написання яких збігаються; правильно позначаєна письмі м’якість приголосних звуків; відтворюєалфавітні назви букв; має уявленняпро склад,вимовляєслова по складах; пояснюєспіввідношення між звуками і буквами у складі, слові; поділяє на складислова під час переносу їх частин в інший рядок; має уявленняпро наголос,визначаєна слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу; розрізнюєнаголошений і ненаголошені склади в слові; правильно наголошуєзагальновживані слова; пояснюєзалежність значення слова від зміни наголосу в ньому (в окремих випадках) ; має уявленняпро номінативну функцію слова; співвідноситьслово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки, числа; розрізняєблизькі й протилежні за значенням слова; розпізнаєслова, які мають кілька значень; доповнюєтематичні групи слів; встановлює відповідністьміж родовою і видовими назвами; упізнаєірозрізняєслова – назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова (з допомогою вчителя); ставитьдо слів питанняхто? що?який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки?(з допомогою вчителя); має уявленняпро речення; розпізнаєречення за графічними орієнтирами (велика буква на початку, розділовий знак у кінці); визначаєкількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів; інтонаційно правильно вимовляє(читає) розповідні, питальні й окличні речення і відповіднооформлюєїх на письмі (використовує відповідні розділові знаки); дотримуєтьсяправила вживання великої літери на початку речення; доповнюєречення 1-2 словами за змістом; складаєречення за малюнком, з поданих слів, на задану тему; має уявленняпро текст (практично відрізняє його від речення); добираєзаголовок до тексту (з допомогою вчителя); визначаєкількість речень у тексті (з 2-4 речень),виявляєїх межі за графічними орієнтирами

Наскрізні лінії здобувачів освіти 3-11 класів

Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:

· «Екологічна безпека й сталий розвиток»,

· «Громадянська відповідальність»,

· «Здоров’я і безпека»,

· «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціальнозначимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

· організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

· окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

· предмети за вибором;

· роботу в проектах;

· позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Назва наскрізної лінії Як реалізується певна наскрізна лінія у Березівській ЗОШ І-ІІІ ступенів
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

ОСВІТНІ ГАЛУЗІ

Освітні галузі здобувачів освіти Нової української школи

(1-2 клас, І ступінь)

Галузь Предмети, через які реалізується
Мовно-літературна Інтегрований курс «Навчання грамоти»
Іноземна мова Англійська мова
Математична Математика
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі) Інтегрований курс «Я досліджую світ»
Технологічна Навчальний предмет «Дизайн і технології»
Інформатична Інформатика (з 2 класу)
Мистецька Музичне мистецтво, образотворче мистецтво
Фізкультурна Фізична культура

Освітні галузі здобувачів освіти Нової української школи

(3-4 клас, І ступінь)

Галузь Предмети, через які реалізується
Мовно-літературна Інтегрований курс «Навчання грамоти»
Іноземна мова Англійська мова
Математична Математика
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі) Інтегрований курс «Я досліджую світ»
Технологічна Навчальний предмет «Дизайн і технології»
Інформатична Інформатика
Мистецька Музичне мистецтво, образотворче мистецтво
Фізкультурна Фізична культура

Освітні галузі здобувачів освіти 5-11 класів (ІІ та ІІІ ступінь)

Галузь Предмети, через які реалізується
Мови і літератури Українська мова (5-11 кл.)
Українська література (5-11 кл.)
Перша іноземна мова (5-11кл.)
Друга іноземна мова (5-11 кл.)
Зарубіжна література (5-11 кл.)
Суспільствознавство Історія України (5-11 кл.)
Всесвітня історія (6-11 кл.)
Основи правознавства (9 кл.)
Громадянська освіта (10 кл.)
Мистецтво Музичне мистецтво (5-7 кл.)
Образотворче мистецтво (5-7 кл.)
Мистецтво (8-9 кл.)
Математика Математика (5-6 кл.)
Алгебра (7-11 кл.)
Геометрія (7-11 кл.)
Природознавство Природознавство (5 кл.)
Біологія (6-9 кл.)
Географія (6-11 кл.)
Фізика (7-9 кл.)
Хімія (7-11 кл.)
Біологія і екологія (10-11 кл.)
Фізика і астрономія (10-11 кл.)
Технології Трудове навчання (5-9 кл.)
Інформатика (5-11 кл.)
Технології (10-11 кл.)
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я (5-9 кл.)
Фізична культура (5-11 кл.)
Захист України Захист України (10-11 кл.)

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроків. У Березівському ліцеї Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області проводяться наступнітипи уроків:

1) комбіновані (змішані);

2) уроки засвоєння нових знань;

3) уроки засвоєння навичок й умінь;

4) уроки застосування знань, навичок й умінь;

5) уроки узагальнення й систематизації знань;

6) уроки перевірки, оцінки й корекції знань, навичок й умінь.

Вищеназвані типи уроків входять до системи, створеної на основі дидактичної (навчальної) мети занять. Класифікація уроків за основною дидактичною метою є найзручнішою для вчителя. Складаючи календарний план занять, учитель розподіляє уроки на весь розділ за дидактичною метою: якщо вивчаються поняття, закони, теорії й ставиться завдання свідомого й міцного засвоєння їх учнями, то такі заняття належать до уроків засвоєння нових знань; якщо ж передбачається формування в учнів навичок, то такі заняття належать до уроків засвоєння вмінь і навичок. Після вивчення великих і важливих розділів вводяться уроки узагальнення й систематизації знань.

У Березівському ліцеї Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області також набули широкого використаннянестандартні уроки, головною метою яких є пробудження й утримання інтересу школярів до навчальної праці. Нестандартний урок - це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання, методику проведення таких занять. Найпоширенішими типами нетрадиційних уроків є: уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки-ділові ігри, уроки-занурення, уроки-змагання, уроки-КВК, уроки-консультації, телеуроки, кіноуроки, комп'ютерні уроки, театралізовані уроки, уроки з груповими формами роботи, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки, які ведуть учні, уроки-заліки, уроки-сумніви, уроки-творчі звіти, уроки-формули, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-"суди", уроки пошуку істини, уроки-концерти, уроки-діалоги, уроки-ролеві ігри, уроки-дискусії, уроки-подорожі, уроки-екскурсії, інтегральні уроки, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Інші форми організації освітнього процесу, які реалізуються у Березівському ліцеї Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області

Форми організації навчання Характерні особливості конкретної форми організації навчання
Екскурсія Специфічне освітньо-виховне заняття, перенесене на підприємство, до музею, на виставку, у поле, на ферму тощо. Освітньо-виховне значення екскурсії - служити накопиченню наочних уявлень і життєвих фактів, збагаченню чуттєвого досвіду вихованців; допомагати встановленню зв'язку теорії з практикою; сприяти вирішенню завдань естетичного виховання, розвитку почуття любові до рідного краю. Класифікуються залежно від об'єкта спостереження як виробничі, природознавчі, краєзнавчі, літературні, географічні тощо. За освітньо-виховним цілям - можуть бути оглядовими й тематичними. За місцем і структурою педагогічного процесу - вступними, поточними (супроводжуючими) та підсумковими. Навчальні екскурсії та навчальна практика учнів організовується відповідно інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 р.№ 1\9 -61.
Додаткові заняття та консультації Проводяться з окремими учнями або групою учнів з метою заповнення прогалин у знаннях, вироблення умінь і навичок, задоволення підвищеного інтересу до навчального предмета. На додаткових заняттях досвідчені вчителі практикують різні види допомоги: роз'яснення окремих питань, прикріплення слабких учнів до сильних, повторне пояснення теми. При цьому в одних випадках потрібне більше використання наочності, а в інших - словесної конкретизації. Консультації - це епізодична форма, оскільки організовуються в міру необхідності. Розрізняють поточні, тематичні та узагальнюючі консультації. Консультації у школі зазвичай групові, що не виключає, звичайно, й індивідуальних консультацій.
Домашня робота Має не тільки освітнє, а й велике виховне значення, формуючи почуття відповідальності за доручену справу, виробляючи акуратність, посидючість й інші соціально цінні якості. Принципово відрізняється від класної тим, що протікає без безпосереднього керівництва вчителя, учень сам визначає час виконання завдання, вибирає найбільш прийнятний для нього ритм і темп роботи. Необхідність домашньої роботи обумовлена завданнями формування навичок самостійної роботи й підготовки школярів до самоосвіти. Виходячи з дидактичних цілей, можна виділити три види домашніх завдань: ті, що готують до сприйняття нового матеріалу, вивчення нової теми; спрямовані на закріплення знань, вироблення умінь і навичок; вимагають застосування отриманих знань на практиці. Особливим видом є завдання творчого характеру, до яких відносяться індивідуальні домашні завдання й завдання окремим групам учнів.
Навчальна конференція Це досить дієва форма організації педагогічного процесу, що має своєю метою узагальнення матеріалу з якого-небудь розділу програми. Вимагає тривалої підготовчої роботи - проведення спостережень, узагальнення матеріалів екскурсій, постановка дослідів, вивчення літературних джерел тощо.
Шкільна лекція Адаптована до умов школи основна форма лекційно-семінарської системи, багато в чому наближається до розповіді, але значно тривалішій за часом. Може займати урочний час цілком. Використовується, коли учням необхідно дати додатковий матеріал або узагальнити його, тому вона вимагає запису. Учнів необхідно вчити записувати лекції, показувати прийоми конспектування, використання загальновживаних скорочень і позначень, вчити доповнювати матеріал лекцій, застосовувати необхідні схеми, креслення, таблиці.
Семінари та практикуми Проводяться у старших класах при вивченні гуманітарних предметів. Використовуються два види семінарів: у формі доповідей і повідомлень; у питально-відповідної формі. Сутність семінарів полягає в колективному обговоренні запропонованих питань, повідомлень, рефератів, доповідей, підготовлених учнями під керівництвом вчителя. Структура семінару - починаються з короткого вступу вчителя (введення в тему), потім послідовно обговорюються оголошені питання, у кінці заняття вчитель підводить підсумок, робить узагальнення. Важлива участь в обговоренні опонентів, які теж готуються заздалегідь і попередньо ознайомилися зі змістом повідомлень.
Семінар- диспут Його відмінність від позаосвітніх диспутів у тому, що зберігається постійний склад класу, диспутом завжди керує вчитель і зберігаються традиції колективної роботи учнів на уроці. Семінар-диспут має й особливу мету - формування оціночних суджень, затвердження світоглядних позицій.
Практикуми або практичні заняття Застосовуються при вивченні дисциплін природничого циклу, а також у процесі трудової та професійної підготовки, проводяться в лабораторіях і майстернях, у навчальних кабінетах і на навчально-дослідних ділянках, в учнівських виробничих комбінатах та учнівських виробничих бригадах учнів. Зазвичай робота будується в парах або індивідуально по інструкції або алгоритму, запропонованому учителем.
Факультативи Ефективна форма диференційованого навчання й виховання. Основне завдання - поглиблення й розширення знань, розвиток здібностей та інтересів учнів, проведення планомірної профорієнтаційної роботи. Розподіл учнів по факультативах добровільна, але склад залишається стабільним протягом року. Працює за певною програмою, яка не дублює навчальну. Ефективним є поєднання лекцій його керівника з різними видами самостійної роботи учнів.
Заняття в гуртках Припускають певну програму діяльності, яка менш сувора й допускає внесення істотних корективів в залежності від побажань дітей, обставин, що змінюються відповідно до діяльності та інших факторів.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається із 5 наступних компонентів:

1.Кадрове забезпечення освітньої діяльності

ВІДОМОСТІ
про кількісні та якісні показникикадровогозабезпечення
освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти

Березівського ліцею

Березівської сільської ради Житомирського району

Житомирської області

1. Загальна інформація про кадрове забезпечення освітньої діяльності у сферізагальної середньоїосвіти

Педагогічні працівники Необхідно (осіб) Фактично (осіб) Відсоток потреби
Педагогічні працівники, усього 22 22 0
у тому числі ті, що:
мають відповідну освіту 22 22 0
працюють у закладі освіти за сумісництвом 2 2 0

2. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

можна переглянути за посиланням:http://berezivka-zhyt-school.edukit.zt.ua/publichna_informaciya/materialjno-tehnichne_zabezpechennya_zakladu_osviti/

3.Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності

3.1. Інформація про загальну площу приміщень, що використовуються у навчанні:

Загальна площа приміщень (без площі, яка знаходиться в оренді) – 1556 м2

У тому числі: кількість класних кімнат – 15

Площа приміщень – 597 м2

3.2. Забезпечення територією навчального призначення, іншими приміщеннями, спортивними майданчиками:

· Площа шкільного подвір'я складає – 0,5 га;

· Площа земельної ділянки складає – 3 га;

· Наявний спортивний майданчик, тренажерний майданчик та тренувальне поле (футбол)

4.Якість проведення навчальних занять

4.1.Перспективний план проходження курсової перепідготовки педагогічних працівників

Відповідно до постанови КМУ від 21.08.2019р. №800, педагогічні працівники ЗЗСО мають проходити курсову перепідготовку щорічно.

4.2.Перспективний планпроведення атестації педпрацівників

№ п/п Прізвище, ініціали Категорія Рік проходження попередньої атестації В якому році фактично повинен проходити атестацію
2023 2024 2025 2026 2027
1. Березовський І.М. Вища 2018 +
2. Божок В.А. Вища 2018 +
3. Веселовська В.В Вища 2021 +
4. Григорчук І.О. Вища 2022 +
5. Дем’янчук А.А. І 2020 +
6. Жеребчук М.В. Вища 2022 +
7. Жуковська Л.С. Вища 2018 +
8. Забродська А.С. Вища 2018 +
9. Заброцька Н.Б. Вища 2019 +
10. Захарова Т.А. Вища 2020 +
11. Іщук А.В. ІІ 2019 +
12. Іщук С.В. Вища 2022 +
13. Кривошиєнко І.М. І 2022 +
14. Лісакович І.М. І 2021 +
15. Меєр В.М. ІІ 2020 +
16. Ништун О.І. Спеціаліст 2019 +
17. Подвисоцька І.В Вища 2020 +
18. Сак Ю.А. ІІ 2018 +
19. Фисюк Н.К. Вища 2019 +
20. Поліщук К.М. Спеціаліст - +
21. Маліновська Т.І. Спеціаліст - +

4.3. Організаційно-методичне забезпечення у 2022-2023н.р.

Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу.

Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

· подолання інертності мислення,

· перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

Принципи партнерства застосовуємо:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації освітнього процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу й будувати навчання й виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу й незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

Упродовж останніх років наполегливо працюємо на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання й виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

• відсутність адміністративного контролю, який обме­жує свободу педагогічної творчості;

• активність учнів в освітньому процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення освітнього середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практична спрямованість освітньої діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

• відмова від орієнтації освітнього процесу на середнього школяра й обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

• виховання вільної незалежної особистості;

• забезпечення свободи й права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою й самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей, необхідних сучасному суспільству.

Педагогічний колектив Березівського ліцею

працює над такою науково-методичною проблемою:

«Особистісний розвиток учасників освітнього процесу» 2020-2025 рр.

Затверджено структуру методичної роботи у ЗЗСО на 2021-2022н.р., яка складається ізпостійних колективних форми методичної роботи:

· МО вчителів природничо - математичного циклу

· МО вчителів початкових класів

· МО вчителів суспільно-гуманітарного циклу

· МО класних керівників

тимчасових колективних форм методичної роботи:

· Педагогічні виставки

· Школа передового педагогічного досвіду

· Панорама відкритих уроків під час предметних тижнів

· Групові консультації

· Психолого-педагогічний семінар

· Педагогічний семінар

індивідуальних форм методичної роботи:

· Індивідуальні консультації

· Самоосвіта

· Курсова перепідготовка

· Наставництво

· Анкетування, діагностування, рейтингове оцінювання

Затверджено план роботи шкільного методичного кабінету

на 2022-2023н.р.

З метою забезпечення науково – методичного вирішення проблеми освіти та координаційної роботи, організовано роботуметодичної радиу складі:

Іщук Сергій Валентинович – директор школи;

Березовський Ігор Миколайович – заступник директора з НР;

Дем’янчук Андрій Анатолійович – заступник директора з НВР;

Захарова Тетяна Андріївна – вчитель української мови та літератури, секретар методичної ради;

Жуковська Лідія Семенівна – вчитель математики;

Фисюк Наталія Костянтинівна – вчитель зарубіжної літератури.

Призначено керівниками шкільних методичних об’єднань:

- вчителів суспільно-гуманітарного циклу – Лісаковича Ігора Миколайовича;

- вчителів природничо-математичного циклу – Подвисоцьку Ірину Володимирівну;

- вчителів початкових класів – Ништун Олену Іванівну;

- класних керівників – Фисюк Наталію Костянтинівну;

Жеребчук Марію Василівну, вчителя української мови та літератури, вчителя – методиста, призначено керівником «Школи молодого вчителя».

Встановлено наступну періодичність роботишкільних методичних об’єднань:

- Школа молодого вчителя – вересень, листопад, січень, березень;

- Засідання шкільної методичної ради – вересень, листопад, січень, травень;

- Засідання творчої групи – жовтень, грудень, лютий, квітень.

Основні напрямки методичної роботи:

· ознайомлення та вивчення нормативних документів МОН України;

· надання реальної й конкретної допомоги педагогам у підвищенні їх професійної майстерності, органічне поєднання професійних знань з практичними уміннями та навичками, які поряд з високими моральними якостями необхідні сучасному вчителю;

· пошук оптимальних шляхів підвищення результативності уроків;

· покращення роботи з обдарованими дітьми;

· вивчення та впровадження нових освітніх технологій в освітньо-виховний процес.

Організація методичної роботи:

· діагностування методичної роботи;

· самоосвіта педагогів;

· діяльність шкільних методичних комісій;

· співпраця з ВНЗ;

· наставництво;

· творчі звіти – презентації вчителів.

Основні форми проведення методичної роботи:

· засідання методичної ради;

· засідання методичних комісій;

· предметні тижні;

· взаємовідвідування уроків і позакласних форм роботи з учнями;

· семінари – практикуми;

· відкриті уроки;

· методичні оперативні наради;

· лекції, доповіді, консультації, інструктажі, практичні заняття тощо.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

1. оновлення методичної бази освітньої діяльності;

2. контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

3. моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища Березівськоого ліцею;

4. створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

5. Моніторинг досягненняучнямирезультатів навчання (компетентностей)

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Форми і методи моніторингу досягнення учнями результатів навчання Очікувані результати
Спілкування державною мовою Уміння:ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення:розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси:означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
Спілкування іноземними мовами Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об'єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв'язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння:розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення:усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси:складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
Інформаційно-цифрова компетентність Уміння:структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення:критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси:візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
Уміння вчитися впродовж життя Уміння:визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення:усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси:моделювання власної освітньої траєкторії
Ініціативність і підприємливість Уміння:генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення:ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси:завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
Соціальна і громадянська компетентності Уміння:висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення:ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси:завдання соціального змісту
Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння:грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва
Екологічна грамотність і здорове життя Уміння:аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси:навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя
Кiлькiсть переглядiв: 562

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.