Положення

про внутрішню систему забезпечення якості освіти в

Березівському ліцеї

І. Загальні засади

1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Березівському ліцеї (далі – ВСЗЯО) розроблено відповідно до Законів України «Про освіту»; «Про повну загальну середню освіту»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016р. №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги; ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів; наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

2. У процесі розроблення Примірного положення про ВСЗЯО враховувалися методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 1480 від 30.11.2020 року «Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (БобровськийМ.В., ГорбачовС.І., ЗаплотинськаО.О.) та методичні рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (Пастовенський О.В., Вдовенко Ю.В. та ін.).

3. Внутрішня система забезпечення якості освіти у ліцеї розбудовується для спрямування та контролю діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти.

4. Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЗЗСО базується на таких принципах:

⮚ автономії закладу освіти;

⮚ академічної доброчесності;

⮚ академічної свободи;

⮚ гнучкості і адаптивності системи освітньої діяльності;

⮚ гуманізму;

⮚ забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

⮚ забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;

⮚ демократизму;

⮚ державно-громадського управління;

⮚ доступності для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

⮚ людиноцентризму, дитиноцентризму;

⮚ постійного вдосконалення освітньої діяльності;

⮚ свободи у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;

⮚ урахування впливу зовнішніх чинників;

⮚ ціліснісності системи управління якістю освіти.

5. Метоюрозбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в ліцеї є:

⮚ гарантування якості освіти;

⮚ формування довіри громади до ЗЗСО;

⮚ постійне та послідовне підвищення якості освіти.

6. Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в Березівському ліцеї покладається на директора.

7. Організація та координація роботи із забезпечення внутрішньої системи якості освіти покладається на заступників директора відповідно до розподілу посадових обов’язків.

ІІ. Стратегія і процедури забезпечення якості освітньої діяльності Березівського ліцею

1. Складовими системи забезпечення якості освіти в закладі освіти є:

⮚ стратегія та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

⮚ система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти;

⮚ критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

⮚ критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

⮚ критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

⮚ забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

⮚ створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;

⮚ надання якісної освіти здобувачам освіти усіма педагогічними працівниками, відповідальності кожного педагогічного працівника за якість освітніх послуг та відповідальність кожного здобувана про якісне отримання таких послуг.

2. Основні стратегії і процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти в ліцеї спрямовані на:

2.1. застосування системи внутрішніх моніторингів для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності (моніторинг навчальних досягнень учнів, моніторинг адаптації дітей у закладі, моніторинг наступності між початковим та базовим рівнями освіти тощо).

До складу системи внутрішнього моніторингу належать:

▪ система внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти;

▪ система самооцінювання якості педагогічної та управлінської діяльності;

▪ підвищення кваліфікації педагогічних працівників для покращення кадрового потенціалу навчального закладу;

▪ система оцінювання навчальних досягнень учнів.

2.2. забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти та забезпечення публічності інформації про його діяльність.

Для ефективного управління ліцей має бути забезпечений такими компонентами інформаційних систем, як:

▪ сучасна швидкісна мережа Інтернет;

▪ технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання та цифрові засоби);

▪ наявність ліцензованих програмних продуктів;

▪ доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (веб-сайти, сайт закладу освіти, платформи для дистанційної освіти);

▪ інформаційні ресурси навчального призначення.

2.3. створення у закладі інклюзивного освітнього середовища, що передбачає:

▪ організацію безбар’єрного простору (наявність пандусів у корпусах ліцею, доступність класних кімнат та санвузла);

▪ наявність та облаштування ресурсної кімнати;

▪ забезпечення бібліотеки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;

▪ застосування допоміжних технологій;

▪ створення комплексної системи заходів із супроводу учня з особливими освітніми потребами (корекційно-розвивальні заняття з практичним психологом, учителем-логопедом, учителем-дефектологом);

▪ адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів;

▪ реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей та недопущення дискримінації;

▪ здійснення психолого-педагогічного супроводу формування у дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості у суспільстві.

2.4. забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників і учнів;

2.5. забезпечення публічності та прозорості інформації про діяльність навчального закладу;

2.6. забезпечення наявності в Березівському ліцеї необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, створення комфортних та безпечних умов.

Для організації освітнього процесу в ліцеї мають бути наявні такі ресурси, як:

• Державний стандарт повної загальної середньої освіти;

• типові освітні програми;

• статут ліцею;

• стратегія розвитку ліцею;

• річний план роботи ліцею;

• освітня програма ліцею;

• штатний розпис ліцею;

• календарно-тематичне планування вчителів;

• методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

• колективний договір, що включає систему матеріального та

морального заохочення;

• плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

2.7. запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в Березівському ліцеї передбачає:

▪ розроблення та оприлюднення на веб-сайті закладу правил поведінки здобувача освіти;

▪ розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню);

▪ розроблення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування);

▪ розроблення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

3. Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації:

⮚ Опитування:

▪ анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);

▪ інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);

⮚ Вивчення документації:

▪ статистичні звіти, бухгалтерська документація, річний план роботи, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо;

⮚ Моніторинг (діагностування):

▪ навчальних досягнень здобувачів освіти;

▪ педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять);

▪ освітнього середовища (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо);

⮚ Аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність:

▪ система оцінювання навчальних досягнень учнів;

▪ підсумкове оцінювання учнів;

▪ кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників тощо;

4. Для оцінки показників якості освіти у Березівському ліцеї можуть бути використані такі підходи:

⮚ кількісний,

⮚ описовий,

⮚ комбінований

5. Узагальнення результатів вивчення здійснюється в залежності від мети проведення; комплексне оцінювання, як правило, здійснюється в кінці навчального року у вигляді підсумкових контрольних робіт за текстами адміністрації ліцею.

ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

2. Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається: списування, обман, фабрикація, фальсифікація, необ'єктивне оцінювання, академічний плагіат, самоплагіат, хабарництво.

3. Етика та академічна доброчесність забезпечуються:

3.1. учасниками освітнього процесу шляхом:

• дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції України, законів України;

• утвердження позитивного іміджу ліцею, примноження його традицій;

• дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;

• запобігання корупції, хабарництву;

• збереження, поліпшення та раціонального використання навчально-матеріальної бази закладу;

• дотримання спеціальних законів за порушення академічної доброчесності та даного Положення, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;

• дотримання норм про авторські права;

• надання правдивої інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності;

• невідворотності відповідальності.

3.2. здобувачами освіти шляхом:

• самостійного виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА);

• особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.

3.3. педагогічними працівниками шляхом:

• надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній діяльності інноваційних здобутків в галузі освіти;

• обов'язкової присутності, активної участі на засіданнях педагогічної ради та колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення;

• незалежності професійної діяльності від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

• підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і самовдосконалення, проходження вчасно курсової підготовки;

• дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;

• об'єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;

• здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

• інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення.

4. Заступник директора з навчальної роботи:

4.1.забезпечує попередження порушень академічної доброчесності шляхом проведення практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення ними методичних розробок (робіт) для публікацій;

4.2.використовує у своїй діяльності (рецензування робіт на конкурси різного рівня, на присвоєння педагогічного звання) та рекомендує вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.

5. Педагогічні працівники, в процесі своєї освітньої діяльності, дотримуються етики та академічної доброчесності, умов академічної доброчесності, проводять роз'яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації, списування).

6. Для прийняття рішення про призначення відповідальності за списування створюється комісія з попередження цього виду порушення здобувачами освіти (далі - Комісія) у складі класного керівника, вчителя-предметника, представника учнівського самоврядування класу.

7. Комісія в разі встановлення фактів списування надає рекомендації щодо обрання форми відповідальності (повторне проходження оцінювання відповідно до освітнього компонента освітньої програми) з урахуванням індивідуальних результатів освітньої діяльності здобувача.

8. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчинності визначають спеціальні закони:

9. Комісія з питань академічної доброчесності та етики учасників освітнього процесу- незалежний орган для розгляду питань, пов'язаних із виконанням норм академічної доброчесності усіма учасниками освітнього процесу.

10. До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади.

11. Склад комісії затверджується наказом директора ліцею за поданням рішення педагогічної ради. Термін повноважень комісії - один рік.

12. Повноваження Комісії:

12.1. розглядати питання порушення морально-етичних норм поведінки та правових норм за потребою або ж за заявою учасників освітнього процесу;

12.2. проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності та професійної етики педагогічних працівників та здобувачів освіти;

12.3. готувати пропозиції щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в освітню та науково - дослідницьку діяльність закладу;

12.4. надавати рекомендації та консультації щодо способів і шляхів більш ефективного дотримання норм академічної доброчесності.

13. Рішення комісії є правомірним за умови присутності на її засіданні не менше 2/3 загальної кількості членів комісії. Рішення приймаються відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на засіданні Комісії.

14. Комісія звітує про свою роботу двічі на рік.

15. Будь-який учасник освітнього процесу, якому стали відомі факти порушення норм цього академічної доброчесності чи підготовки про можливість такого порушення повинен звернутися до Голови або секретаря комісії з письмовою заявою на ім'я її голови. Анонімні заяви чи заяви, викладені в некоректній формі, Комісією не розглядаються.

16. На засідання Комісії запрошуються заявник та особа, відносно якої розглядається питання щодо порушення Кодексу академічної доброчесності.

17. За результатами проведених засідань Комісія готує вмотивовані рішення у вигляді висновків щодо порушення чи не порушення норм академічної доброчесності. Зазначені висновки носять рекомендаційний характер, подаються директору для подальшого вживання відповідних заходів морального, дисциплінарного чи адміністративного характеру.

IV. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

1. Система оцінювання здобувачів освіти в ліцеї здійснюється за наступними вимогами:

- визначення наявності відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти

системи оцінювання їх навчальних досягнень;

- застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне

відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;

- спрямованість системи оцінювання на формування в учнів відповідальності

за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.

2. Оцінювання здобувачів освіти закладу ґрунтується на позитивному підході, що передбачає врахування рівня досягнень учнів, оцінювання не лише результату навчання, але й процесу навчання, індивідуального поступу кожного учня.

3. Система оцінювання навчальних досягнень учнів закладу:

- має у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;

- дозволяє гарантовано досягти і перевищити ці результати;

- заохочує учнів апробовувати різні моделі досягнення результату без ризику

отримання негативної оцінки;

- розвиває в учнів упевненість у своїх здібностях і можливостях;

- використовує самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент

навчальної діяльності.

4. Критерії, правила і процедури оцінювання учнів закладу визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти та адаптуються до умов роботи закладу.

5. Критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень з кожного предмету оприлюднено на офіційному сайті закладу (http://berezivka-zhyt-school.edukit.zt.ua).

6. Учителі систематично (на початку навчального року, перед початком вивчення теми, виконанням певного виду роботи) інформують учнів про розроблені критерії оцінювання. Інформація про критерії оцінювання може бути донесена у різних формах: в усній формі, шляхом розміщення на інформаційному стенді у класі, через інтерактивну інтернет-платформу, електронну пошту, інші види комунікації.

7. Основним індикатором вимірювання результатів освітньої діяльності учнів закладу є їхні навчальні досягнення.

8. Результатами освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу є знання, уміння, навички та сформовані компетентності учнів, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

9. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок які оцінюються, та показником оцінки в балах.

10. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня (учениці),

готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу учителеві відповідно

планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх

систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна – з’ясовує причини утруднень, які виникають в

учня/ учениці в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить

корективи, спрямовані на їх усунення;

- стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

- виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено

працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії

навчальної діяльності.

11. Учитель може застосовувати наступні способи оцінювання навчальних досягнень учнів:

- усне опитування;

- письмова самостійна, контрольна робота (тестова, комбінована, із закритими

відповідями, із відкритими відповідями тощо);

- контрольні нормативи;

- лабораторні та практичні роботи (дослідження), практикуми;

- комп’ютерне тестування;

- захист проєктів;

- аналіз портфоліо;

- державна підсумкова атестація учнів 4-х, 9-х, 11-х класів (у формі ЗНО).

12. При виконанні обов’язкового виду роботи учитель розробляє критерії, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму закладу, компетентнісний підхід до викладання предмету, організаційну форму проведення навчального заняття) та залучає до їх розробки здобувачів освіти. Розроблені вчителем критерії оцінювання не потребують затвердження педагогічною радою та адміністрацією ліцею.

13. При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти враховуються:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість,

цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок, ключових компетентностей;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оціночних суджень.

14. Впроваджуючи компетентнісний підхід оцінювання навчальних досягнень, вчитель оцінює:

- вміння розв’язувати проблеми і приймати рішення;

- уміння, які визначають здатність працювати в команді;

- рівень розуміння, а не відтворення фрагментів інформації;

- уміння слухати, розв’язувати конфлікти, вирішувати дискусійні питання і проблеми;

- уміння застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.

15. Учитель застосовує такі види оцінювання навчальних досягнень учнів:

- поточне (на кожному навчальному занятті);

- формувальне (на кожному навчальному занятті);

- тематичне (в кінці вивчення кожної теми або декількох тем);

- підсумкове (семестрове, річне).

16. Для оцінювання процесу навчання здобувачів освіти учителі застосовують формувальне оцінювання, яке:

- націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного учня;

- не передбачає порівняння навчальних досягнень різних учнів;

- широко використовує описове оцінювання;

- застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учня, він стає свідомим учасником процесу оцінювання і навчання;

- забезпечує зворотний зв’язок – отримання інформації про те, чого учні навчилися, а також про те, як учитель реалізував поставлені навчальні цілі;

- визначає вектор навчання: виконавши завдання, учні дізнаються, якого рівня

вони наразі досягли і в якому напрямку їм потрібно рухатися далі.

17. Впровадження формувального оцінювання при оцінюванні процесу навчання здобувачів освіти передбачає застосування учителем під час проведення навчального заняття таких прийомів:

- надання учневі часу на обдумування відповіді;

- супровід відповіді учня уточнювальними запитаннями;

- забезпечення зворотного зв’язку щодо якості виконання завдання;

- спрямування оцінювання навчальних досягнень на індивідуальний поступ учня;

- використання методики самооцінювання та ваємооцінювання на основі попередньо розроблених критеріїв;

- відзначення досягнень учнів, підтримка їх бажання навчатися.

18. Зміст критеріїв формувального оцінювання учитель виробляє спільно з учнями до кожної окремої ситуації.

19. Система оцінювання навчальних досягнень учнів перебуває в системі внутрішніх моніторингових досліджень, які здійснює адміністрація закладу.

20. Основною метою внутрішнього моніторингу навчальних досягнень учнів закладу є виявлення об’єктивного та раціонального підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів з боку вчителя, простеження системності в оцінюванні учнів, динаміки їх навчальних досягнень.

21. Для моніторингу системи оцінювання навчальних досягнень учнів у закладі використовуються такі основні джерела:

- результати моніторингів навчальних досягнень учнів (зовнішніх або внутрішніх) у вигляді стандартизованих тестів або інших форм завдань,

розроблених учителем або членами адміністрації (у ході підготовки моніторингу допускається використання завдань ЗНО, моніторингів PISA, TIMSS тощо);

- результати ДПА у початковій, базовій та старшій школі (Державна підсумкова атестація здобувачів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію);

- підсумкове оцінювання учнів (за підсумками семестру, навчального року).

22. Можливими способами отримання інформації за результатами моніторингових досліджень, що стосуються системи оцінювання навчальних досягнень учнів, є:

- порівняльний аналіз навчальних досягнень за результатами семестрового оцінювання та результатами моніторингу;

- порівняльний аналіз навчальних досягнень за результатами ДПА та підсумковим оцінюванням з навчального предмету;

- аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання;

- порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів з окремих предметів;

- порівняльний аналіз підсумкового оцінювання за результатами семестрового і річного оцінювання з навчальних предметів;

- порівняльний аналіз підсумкового оцінювання між класами на одній паралелі;

- порівняльний аналіз підсумкового оцінювання з результатами попередніх навчальних років;

23. Результати моніторингових досліджень узагальнюються у формі таблиць, діаграм, гістограм, висновків та аналітичних довідок.

24. Результати аналізу моніторингових досліджень розглядаються на засіданнях педагогічної ради, наради при директорі, методичної ради, методичних об’єднань, атестаційної комісії.

25. За результатами прийнятих рішень на основі проведених моніторингів приймаються рішення про вдосконалення освітньої діяльності.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників ліцею

1. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти». Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно до Додатку1. Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (БобровськийМ.В., ГорбачовС.І., ЗаплотинськаО.О.). Для учителів початкових класів критерії розроблено на основі наказу Державної служби якості освіти України від 01.03.2019 № 01-11/9 «Про затвердження Методики експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації». Із врахуванням особливостей функціонуванння та рівня сформованості професійних компетентностей педагогічних працівників ліцею.

2. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників ліцею передбачає використання методів анкетування, спостереження та інтерв’ю, аналіз документації для збирання інформації і здійснюється членами адміністрації ліцею відповідно до розподілу посадових обов’язків з можливим залученням голів методичних об’єднань ліцею.

3. Спостереження за діяльністю педагогічних працівників проводиться впродовж навчального року, включаючи, зокрема, спостереження під час відвідування навчальних занять, на перервах між начальними заняттями, а також спостереження за організацією взаємодії з учасниками освітнього процесу, в тому числі і з батьками.

4. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників ліцею здійснюється після завершення навчального року до початку наступного навчального року, узагальнюється наказом керівника закладу та доводиться педагогічним працівникам індивідуально шляхом ознайомлення з наказом під підпис.

5. Критерії та показники оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників середньої та старшої ланки ліцею:

5.1. Критерій 1. Здатність ефективно планувати свою діяльність, використовувати сучасні освітні підходи до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Показники:

5.1.1. Педагогічний працівник планує свою діяльність, аналізує її результативність.

5.1.2. Педагогічний працівник застосовує освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

5.1.3. Педагогічний працівник надає дітям рівні можливості участі у різних формах взаємодії, зокрема організовує співпрацю учнів у парах, мікрогрупах, групах.

5.1.4. Педагогічний працівник забезпечує баланс між активним, пасивним та інтерактивним навчанням.

5.1.5. Педагогічний працівник бере участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

5.1.6. Педагогічний працівник використовує інформаційно-комунікаційні технології, створює та/або використовує освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо) в ході планування та реалізації освітньої діяльності.

5.1.7. Педагогічний працівник сприяє формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти (формує в учнів повагу до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимість до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками ; розвиває - патріотизм, повагу до державної мови і державних символів України, шанобливе ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань Українського народу; забезпечує позитивне ставлення до індивідуальних відмінностей учнів, цінує, враховує особливості та захищає права кожного з них) у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

5.1.8. Педагогічний працівник застосовує різноманітні форми оцінювання роботи учнів та проводить аналіз результативності їхньої навчальної діяльності

5.2. Критерій 2.Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Показники:

5.2.1. Педагогічний працівник забезпечує власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. (стосується курсів підвищення кваліфікації).

5.2.2. Педагогічний працівник бере участь у семінарах, тренінгах, майстеркласах, науково-практичних конференціях, вебінарах, роботі творчих груп із професійних питань.

5.2.3. Педагогічний працівник транслює свої педагогічні напрацювання через участь у конкурсах педагогічної майстерності, освітніх виставках тощо.

5.3. Критерій 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти, створення сприятливих умов для здобуття освіти.

Показники:

5.3.1. Педагогічний працівник діє на засадах педагогіки партнерства.

5.3.2. Педагогічний працівник співпрацює з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечує постійний зворотній зв'язок.

5.3.3. Педагогічний працівник практикує педагогічне наставництво, взаємонавчання та інші форми професійної співпраці.

5.3.4. Педагогічний працівник створює комфортне освітнє середовище з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни.

5.3.5. Педагогічний працівник забезпечує емоційну і психологічну комфортність освітнього середовища для учнів.

5.4. Критерій 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Показники:

5.4.1. Педагогічний працівник під час провадження педагогічної (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

5.4.2. Педагогічний працівник сприяє дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

5.5. Критерій 5. Результативність освітнього процесу.

Показники:

5.5.1. Педагогічний працівник забезпечує рівень навчальних досягнень учнів, що відповідає вимогам відповідного державного стандарту (результативність річного оцінювання, участі учнів в ДПА (ЗНО).

5.5.2. Педагогічний працівник забезпечує високий рівень підготовки здобувачів освіти до участі у Всеукраїнських предметних олімпіадах різних рівнів;

5.5.3. Педагогічний працівник забезпечує високий рівень підготовки здобувачів освіти до участі у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт в рамках Малої академії наук тощо.

5.5.4. Педагогічний працівник забезпечує високий рівень підготовки здобувачів освіти до участі у турнірах, конкурсах, змаганнях, виставках тощо різних рівнів та різного спрямування.

6. Критерії та показники оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників початкової ланки ліцею:

6.1. Критерій 1. Здатність планувати і реалізовувати освітній процес на основі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів.

Показники:

6.1.1. Педагогічний працівник планує освітній процес із урахуванням вимог Державного стандарту початкової освіти та освітньої програми.

6.1.2. Педагогічний працівник використовує педагогічні технології в освітньому процесі на основі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів.

6.1.3. Педагогічний працівник надає дітям рівні можливості участі у різних формах взаємодії, зокрема організовує співпрацю учнів у парах, мікрогрупах, групах.

6.1.4. Педагогічний працівник організовує роботу учнів із урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (у тому числі дітей з особливими освітніми потребами), добираючи доцільні методи, прийоми, засоби навчання.

6.1.5. Педагогічний працівник демонструє позитивні навички вербальної та невербальної комунікації з учнями.

6.1.6. Педагогічний працівник застосовує різноманітні форми оцінювання роботи учнів та проводить аналіз результативності їхньої навчальної діяльності

6.2. Критерій 2. Здатність здійснювати процес навчання, виховання і розвитку учнів, основою якого є повага до прав людини, патріотизм, демократичні та інші загальнолюдські цінності.

Показники:

6.2.1. Педагогічний працівник формує в учнів повагу до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимість до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками.

6.2.2. Педагогічний працівник розвиває в учнів патріотизм, повагу до державної мови і державних символів України, шанобливе ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань українського народу.

6.2.3. Педагогічний працівник забезпечує позитивне ставлення до індивідуальних відмінностей учнів, цінує, враховує особливості та захищає права кожного з них.

6.3. Критерій 3. Здатність створювати безпечне та психологічно комфортне освітнє середовище, орієнтоване на розвиток дітей та мотивацію їх до навчання.

Показники:

6.3.1. Педагогічний працівник створює комфортне освітнє середовище з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни.

6.3.2. Педагогічний працівник мотивує учнів до вибору виду діяльності та активного навчання, організовуючи освітні осередки, у тому числі для їхньої індивідуальної роботи.

6.3.3. Педагогічний працівник використовує в освітньому середовищі навчальні матеріали відповідно до інтересів і потреб дітей.

6.3.4. Педагогічний працівник забезпечує емоційну і психологічну комфортність освітнього середовища для учнів.

6.4. Критерій 4. Здатність налагоджувати і підтримувати партнерські стосунки з родинами учнів задля розвитку здібностей та можливостей кожної дитини.

Показники:

6.4.1. Педагогічний працівник співпрацює з родинами учнів, використовуючи різні форми комунікації щодо успіхів у навчанні та розвитку їх дітей, зокрема для розроблення і реалізації індивідуальної освітньої траєкторії.

6.4.2. Педагогічний працівник долучає батьків до організації освітнього процесу та проводить спільно з ними заходи для дітей.

6.5. Критерій 5. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Показники:

6.5.1. Педагогічний працівник під час провадження педагогічної (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

6.5.2. Педагогічний працівник сприяє дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

6.6. Критерій 6. Здатність до постійного професійного розвитку, самооцінювання та рефлексії.

Показники:

6.6.1. Педагогічний працівник аналізує сильні і слабкі сторони своєї професійної діяльності, формує і розвиває власну інформатичну компетентність та визначає шляхи подальшого саморозвитку.

6.6.2. Педагогічний працівник здійснює оцінювання своєї роботи на підставі інформації із різних джерел (результати оцінювання учнів, зворотний зв’язок від колег, керівництва, учнів, їхніх батьків) та враховує його результати для професійного і особистісного зростання.

6.6.3. Педагогічний працівник бере участь у семінарах, тренінгах, майстеркласах, науково-практичних конференціях, вебінарах, роботі творчих груп із професійних питань.

6.7. Критерій 7. Результативність освітнього процесу.

Показники:

6.7.1. Педагогічний працівник забезпечує рівень навчальних досягнень учнів, що відповідає вимогам державного стандарту (результативнісь річного оцінювання, участі учнів у ДПА, ЗНО);

6.7.2. Педагогічний працівник забезпечує високий рівень підготовки здобувачів освіти до участі у Всеукраїнських предметних олімпіадах;

6.7.3. Педагогічний працівник забезпечує високий рівень підготовки здобувачів освіти до участі у турнірах, конкурсах, змаганнях, виставках тощо різних рівнів та різного спрямування.

7. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників ліцею здійснюється за кожним критерієм та включає оцінювання за всіма показниками, що входять до відповідного критерію. Загальна оцінка є сумою балів за всіма критеріями.

8. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників ліцею за пунктами 5.1 - 5.4. та 6.1 - 6.6 здійснюється за такими правилами:

- у тому випадку, коли показник, за яким здійснюється оцінювання, простежується постійно/системно, він оцінюється в 3 (три) бали;

- коли показник, за яким здійснюється оцінювання, простежується часто/в більшості випадків, він оцінюється у 2 (два) бали;

- коли показник, за яким здійснюється оцінювання, простежується епізодично/не простежуються, він оцінюється в 1 (один) бал.

9. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників ліцею за пунктами 5.5.1 (5-11 кл.) та 6.7.1 (1-4 кл.) здійснюється шляхом розрахунку річного середнього балу навчальних досягнень учнів, яких навчає вчитель.

Результати навчання зазначені у свідоцтвах досягнень учнів 1-4 класів конвертуються за кожним напрямком у 12-бальну систему: всі показники, що належать до освітньої галузі – 12 балів, діляться на кількість таких показників і отримуємо ціну одного показника, яка множиться на кількість сформованих показників зазначених у свідоцтві здобувача освіти. Виводиться середнє арифметичне по класу з кожної освітньої галузі, а потім у за таким же алгоритмом середній бал за всіма освітніми галузями, які викладає вчитель.

У випадку, якщо учні педагога складали державну підсумкову атестацію в поточному році середній бал по ДПА враховується для оцінки вищезазначених пунктів шляхом розрахунку середнього арифметичного між середнім балом за річне оцінювання та середнім балом за ДПА.

10. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників ліцею за пунктами 5.5.2 – 5.5.4 та 6.7.2, 6.7.3 здійснюється шляхом розрахунку суми балів за кожного призера (І, ІІ, ІІІ місця) на кожному рівні (етапі) в обсязі І місце – 3 бали, ІІ місце – 2 бали, ІІІ місце – 1 бал.

11. Сума балів за всіма показниками вищезазначених критеріїв є загальною оцінкою педагогічного працівника у поточному навчальному році.

12. Адміністрація ліцею, у разі потреби, може здійснювати аналіз за кожним критерієм (показником) окремо шляхом розрахунку суми балів, набраних всіма педагогічними працівниками у співвідношенні до максимально можливої кількості балів за певним показником у відсотках.

VІ.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників ліцею

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

1.Вимога1.Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерії оцінювання:

1.1.1.У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

1.1.2.У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

1.1.3.У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

1.1.4.Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

2.Вимога2.Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерії оцінювання:

2.1.Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

2.2.Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

3.Вимога3.Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

3.1.Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

3.2.Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

3.3.Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

4.Вимога4.Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.

Критерії оцінювання:

4.1.У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов'язків учасників освітнього процесу.

4.2.Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

4.3.Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

4.4.Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

4.5.Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.

4.6.У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

5.Вимога5.Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

5.1.Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

5.2.Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

6. Аналіз виконання вищезазначених вимог директором ліцею забезпечується щорічно у рамках щорічного звіту керівника.

VIІ.Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу в тому числі для самостійної роботи учнів

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в Березівському ліцеї є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріальнотехнічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування. Також освітній процес забезпечено навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам бібліотеки, веб – ресурсам ліцею.

Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення необхідних компетентностей.

В освітньому процесі закладу беруть участь 22 педагоги та 178 учнів в Березівському ліцеї, свої послуги ліцеїстам надають бібліотекар, практичний психолог, соціальний педагог, працівники їдальні, прибиральниці приміщень, опалювачі котельні.

Освітній процес здійснюється у 12 кабінетах, 11 класних кімнатах, кабінеті інформатики, спортивному залі та на спортивному майданчику.

Бібліотечний фонд закладу нараховує 5830 підручників та 3714 примірників методичної і художньої літератури. Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 100%.

Березівський ліцей має доступ до швидкісної мережі Інтернет, сторінку у Facebook, електронну пошту berezivkazosh@gmail.com. Практичний психолог, соціальний педагог, педагог-організатор, класні керівники допомагають учням у реалізації заходів із соціальної адаптації. Органи учнівського самоврядування виходять з пропозиціями до адміністрації щодо вдосконалення заходів та беруть участь у громадській діяльності ліцею.

VIІІ. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

Запровадження інформаційних систем в ліцеї має сприяти обгрунтованому прийняттю управлінських рішень та оптимізації управлінських процесів, створенню єдиного інформаційно-освітнього простору, який включає сукупність технічних, програмних, телекомунікаційних і методичних засобів, що дозволяють застосовувати в освітньому процесі нові інформаційні технології і здійснювати збір, зберігання і обробку даних системи освіти. Основними учасниками і користувачами єдиного інформаційно-освітнього простору мають бути: педагоги, учні, адміністрація, батьки.

Успішність прийняття ефективного управлінського рішення залежить від функціонування певних інформаційних потоків, які забезпечують отримання інформації про стан об’єкта управління. Управлінська діяльність керівника закладу освіти містить у собі обробку великих обсягів інформації. Для того щоб ця інформація дійсно допомагала приймати правильні управлінські рішення, вона повинна бути об’єктивною, надходити вчасно, відображати динаміку змін в об’єкті управління. Крім того, потрібні технології за допомогою яких керівник зможе здійснити обробку інформації швидко і точно, з мінімальними витратами часу і сил.

До процедур забезпечення наявності інформаційних систем в Березівському ліцеї належать:

⮚ створення електронної бази даних здобувачів освіти;

⮚ створення електронної бази даних працівників ліцею;

⮚ запровадження електронного журналу та електронного щоденника;

⮚ запровадження автоматизованої системи електронних звітів;

⮚ підтримка інформаційного наповнення сайту ліцею;

⮚ використання програмного засобу для друку документів про освіту;

⮚ запровадження системи електронного документообігу;

⮚ впровадження систем дистанційної взаємодії між учасниками освітнього процесу;

⮚ запровадження використання електронних підручників;

⮚ створення віртуального методичного кабінету;

⮚ створення та впровадження інших інформаційних систем, що сприяють виконання завдань закладу загальної середньої освіти.

Кількість варіантів вибору інформаційної системи автоматизації управління ліцеєм, яку доцільно розглядати паралельно,визначається у кожному конкретному випадку значним числом чинників.

Основним критерієм, яким слід керуватися при виборі інформаційної системи, повинен бути критерій задоволення потреб учасників освітнього процесу та

Під функціональними можливостями слід розуміти відповідність автоматизованої системи тим основним освітнім, управлінським функціям, які існують або плануються до упровадження в закладі освіти:

−якщо метою закладу освіти є мінімізація фінансових втрат за рахунок оптимізації і спрощення бухгалтерськогообліку, то вибрана система повинна забезпечувати автоматизаціюпроцесу ведення бухгалтерського обліку;

−якщо вимагається досягти конкурентної переваги за рахунок підвищення ефективності та якості навчання, то одне з рішень може полягати у виборі ефективних систем цифрової взаємодії між учасниками освітнього процесу.

Стратегія розвитку впровадження інформаційних систем у ліцеї зазначається у відповідному розділі стратегії розвитку ліцею і конкретизується у річному плані роботи.

Опис існуючих освітніх процесів і інформаційних потоків закладу освіти, його організаційної структури і застосовуваних технологій навчання та управління дозволяє визначити, чи можна здійснити зміни в організації після впровадження певної інформаційної системи і наскільки легко це може бути зроблено.

Під сукупною вартістю володіння розуміється сума прямих і непрямих витрат, які несе власник системи за період життєвого циклу останньої.

При виборі інформаційної системи варто враховувати всі витрати на її створення або придбання. Ці витрати можуть бути разові або систематичні (плата за обслуговування і використання системи), разові витрати можуть включати такі складові, як проектування системи, програмування, тестування системи, ревізія системи, придбання устаткування, навчання і пересування у зв'язку з установкою, тестуванням і паралельним запуском системи.

Важливим чинником у виборі системи є форма, в якій існують подібні системи наринку: наявність мережі сертифікованих центрів технічної підтримки, авторизованих учбових центрів, «гарячих ліній для консультацій».

ІХ. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

Інклюзія у ліцеї розглядається як процес збільшення ступеня участі всіх здобувачів освіти у соціальному житті. Як політика й процес, що дає можливість усім дітям брати участь у всіх заходах, формах роботи і програмах.

У ліцеї має бути відсутня будь-яка дискримінація дітей, має забезпечуватися однакове ставлення до всіх здобувачів освіти, через створення спеціальних умов, розумного пристосування та дизайну для дітей з особливими потребами. В ході організації інклюзивного освітнього середовища колектив має забезпечити пристосування ліцею, його загальної освітньої філософії та політики до потреб усіх учнів – як обдарованих дітей, так і тих, які мають особливі потреби.

Процес інтеграції дітей з ООП у ліцеї може відбуватися за кількома типами (в залежності від назологій, бажання батьків):

1. Соціальна інтеграція. Діти з особливими потребами можуть брати участь разом з іншими дітьми в позакласній діяльності, такій як: харчування, ігри, екскурсії тощо. А навчання дітей може відбуватися за формою педагогічного патронажу, тощо.

2. Функціональна інтеграція. Як діти з особливими потребами, так і їхні однолітки навчаються в одному класі. Можливі два типи такої інтеграції: часткова і повна. За часткової інтеграції діти з особливими потребами навчаються в окремому спецкласі та відвідують тільки окремі загальноосвітні заходи, у разі повної інтеграції такі діти проводять увесь час у загальноосвітніх класах.

3. Спонтанна або неконтрольована інтеграція. Можлива тоді, коли батьки свідомо відмовляються визнавати потреби дитини у спеціальному супроводі і діти з особливими потребами відвідують загальноосвітні класи без отримання додаткової спеціальної підтримки.

Процедурами, що забезпечують інклюзивне середовище в ліцеї є:

⮚ забезпечення організаційних аспектів створення інклюзивних класів;

⮚ налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами: організація роботи, повноваження, оплата праці.

⮚ створення системи освітніх послуг, а саме: адаптація навчальної програми та плану, фізичного середовища, методів і форм навчання, використання чинних у громаді ресурсів, залучення батьків, проведення корекційно-розвиткових занять для учнів з ООП;

⮚ розроблення індивідуальних програм розвитку, навчальних планів учнів з ООП;

⮚ налагодження співпраці з фахівцями (ІРЦ) для надання спеціальних послуг відповідно до потреб дітей;

⮚ організація результативного оцінювання учнів з ООП;

⮚ моніторинг потреб дітей з ООП, матеріально - технічне забезпечення, доступність закладу освіти, його адаптація, обладнання ресурсних кімнат;

⮚ створення позитивного клімату у шкільному середовищі.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНИХ КЛАСІВ

Алгоритм створення інклюзивного класу:

1. Батьки дитини з ООП звертаються до закладу освіти, пишуть заяву та додають до неї витяг ІРЦ про комплексну оцінку дитини. В ІРЦ можуть звернутися батьки або інші законні представники дитини, які відчувають занепокоєння щодо її розвитку, незалежно, чи в неї є певний діагноз і / або інвалідність. Комплексне оцінювання може проводитися як за ініціативи батьків, так і за рекомендацією педагогів, які працюють у ЗЗСО з такою дитиною, але виключно на підставі заяви батьків. Його не можна проводити примусово.

2. Керівник закладу освіти дає подання до органу управління освітою щодо погодження організації інклюзивного навчання в закладі. Якщо дитина вже навчалася в інклюзивному класі, то повторно проходити ІРЦ і писати заяву на відкривання інклюзивного класу перед кожним роком навчання не потрібно.

3. Орган управління освітою дає лист-погодження або наказ про це.

4. За необхідності в штатний розпис закладу вносяться зміни, наприклад, вводяться додаткові ставки асистентів вчителів чи вчителів-дефектологів.

5. Керівник закладу освіти видає наказ щодо створення класу або класів з інклюзивним навчанням, щодо затвердження положення про команду психолого-педагогічного супроводу в закладі освіти, про склад цієї команди. Якщо фахівці, які працюють із дитиною з ООП в школі, не бачать прогресу або не впевнені, що витяг ІРЦ правильний і, на їхню думку, потрібно проводити інші корекційно-розвиткові заняття або в іншій кількості, то самостійно ці зміни команда психолого-педагогічного супроводу ввести не може. Для цього потрібно спрямувати батьків на повторне комплексне психолого-педагогічне оцінювання розвитку дитини до ІРЦ.

6. Для учнів з ООП, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах, на підставі письмового звернення батьків (інших законних представників) можуть створюватися інклюзивна або спеціальна група продовженого дня, відповідно до чинного законодавства.

КОМАНДА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ

Організацію інклюзивного навчання в ліцеї здійснює команда психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП. Відповідно до Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу. На підставі нього керівник розробляє положення про команду психолого-педагогічного супроводу.

Відповідно до висновку ІРЦ, результатів психолого-педагогічного вивчення дитини командою супроводу, протягом перших 2-х тижнів від початку освітнього процесу команда створює індивідуальну програму розвитку дитини (ІПР), яка погоджується з батьками та затверджується керівником.

Якщо дітей з ООП в закладі багато, то доцільно скласти розклад засідань команди супроводу, щоби він був зручним для батьків і всіх членів команди.

Щоби засідання команди супроводу було ефективним, на нього запрошуються фахівців з ІРЦ, щоб отримати докладні рекомендації про розроблення ІПР та особливості організації інклюзивного навчання.

Засідання команди відбувається в робочий час учасників, рішення ухвалюється колегіально й оформлюється у вигляді протоколу.

Для коригування та визначення прогресу розвитку дитини команда супроводу переглядає індивідуальну програму розвитку протягом навчального року. Крім організаційного засідання, має бути ще мінімум два. Переважно, вони відбуваються наприкінці першого семестру та наприкінці навчального року. Але за потреби зустрічі можуть відбуватися.

У склад команди супроводу входять дві категорії працівників – постійні учасники та залучені фахівці.

Постійні учасники:

● адміністратор (або директор, або його заступник);

● класний керівник;

● вчителі-предметники в старшій школі;

● асистент вчителя;

● практичний психолог;

● соціальний педагог;

● учитель-дефектолог;

● реабілітолог;

● батьки та інші законні представники дитини.

Залучені фахівці:

● медичний працівник закладу освіти;

● лікар;

● асистент дитини;

● спеціалісти системи соціального захисту населення, служби в справах дітей тощо.

Основну відповідальність за навчання дитини з ООП в інклюзивному класі несе вчитель. Асистент вчителя не повинен перебирати на себе всі обов’язки, а лише робити з учителем те, що потрібно.

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВІ ЗАНЯТТЯ

Корекційно-розвиткові заняття організовуються відповідно до Порядку затвердженого КМУ, з врахуванням назологій дитини та рекомендацій ІРЦ. Корекційно-розвиткові заняття можуть бути груповими або індивідуальними. Під час групових занять має бути 2-6 дітей. Тривалість групових занять – 35-40 хвилин. Тривалість індивідуальних занять 20-25 хвилин.

В індивідуальній програмі розвитку зазначається кількість годин та напрями корекційно-розвиткових занять, визначенні ІРЦ. Години корекційно-розвиткових занять не враховують під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження на учнів з ООП.

Якщо дитина пропустила багато навчальних днів із поважної причини, то для виконання освітньої програми можна прописувати індивідуальну освітню траєкторію. У такому разі можливо проводити корекційно-розвиткові заняття під час канікул, якщо це узгоджено з батьками. Організація інклюзивного освітнього процесу не має призводити до перевантаження учнів.

ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ

ІПР має відповідати вимогам визначеним Міністерством освіти і науки України.

До структури ІПР включаються:

● інформація про період виконання;

● відомості про особливості розвитку учнів;

● наявний рівень знань і вмінь учня;

● додаткові освітні та соціальні потреби учня;

● психолого-педагогічна допомога;

● характеристика учня;

● навчальні предмети;

● адаптація;

● індивідуальний навчальний план;

● джерела інформації під час розроблення ІПР;

● узгодження ІПР;

● план консультування батьків;

● моніторинг стану розвитку учня та його навчальних досягнень.

Команда супроводу ухвалює рішення щодо адаптації або модифікації навчальної програми і прописує це в ІПР. За потреби цей документ змінюється, залежно від того, як проходить робота з дитиною з ООП.

У розробленні цього документу беруть участь батьки дитини.

Умови ефективності ІПР:

● містяться всі необхідні складники, які допоможуть адаптувати освітнє середовище до потреб дитини з ООП;

● довгострокові цілі й короткотермінові завдання чітко пов’язані між собою;

● використані рекомендації ІРЦ.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Індивідуальний навчальний план складають, якщо про це зазначено у витягу ІРЦ. У ньому вказується наявність або відсутність особливих освітніх потреб, рекомендована освітня програма, індивідуальний навчальний план. ІПН складає адміністратор (директор або його заступник із навчально-виховної роботи). Він робиться на основі типових освітніх програм в закладі освіти.

ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ З ООП

Дітей з ООП оцінюють за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, але оцінювання проводять за обсягом і характером матеріалу, визначеним ІПР. Найбільші відмінності в критеріях оцінювання – в учнів з інтелектуальними порушеннями, навчальні програми для них специфічні. Проте для них також доцільно застосовувати 12-бальне оцінювання.

Відповідно доПорядку організації інклюзивного навчання в ЗЗСО,система оцінювання навчальних досягнень дітей з ООП має бути стимулювальною. Передусім, потрібно враховувати позитивну динаміку в змінах діяльності дитини, а не невдачі. Специфіка ще в тому, що більше уваги варто звертати не на кількісний показник, а на якісний. Для оцінювання й мотивації дітей можна використовувати портфоліо. Проте, такий спосібне завжди ефективний, найбільший ефект він має, наприклад, якщо дитина не розмовляє.

Оцінюючи дітей з ООП за 12-бальною системою варто пам’ятати, що рівні навчальних досягнень будуть однаковими із загальними критеріями – високий, достатній, середній, початковий, а критерії оцінювання учнів з типовим та з порушеним психо-фізичним розвитком будуть різними. Аби в класі не виникало суперечок та запитань, вчитель попередньо проговорює з батьками інших дітей та з самими дітьми, що ці діти оцінюються за своїми критеріями. Можливо, навіть прописати ці критерії й додати їх до ІПР.

У разі потреби, команда психолого-педагогічного супроводу може прописати критерії оцінювання дитини з ООП та розробити свій бланк свідоцтва досягнень учня початкових класів і прикріпити до ІПР, якщо наявний для всіх учнів не відповідає наявним досягненням конкретної дитини.

Учні з інтелектуальними порушеннями можуть навчатись в інклюзивних класах лише до кінця 9 класу. Згідно чинного законодавства учням із порушеннями розумового розвитку видається свідоцтво про базову загальну середню освіту за спеціальною програмою. Учням із помірними інтелектуальними порушеннями – довідка про закінчення повного курсу навчання за спеціальною програмою. Усі інші діти, які навчаються за інклюзивною формою, можуть навчатися в школі III ступеня.

Х. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

1. Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів ЗЗСО за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію (таблиця 1). Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в ЗЗСО.

2. Компоненти напряму оцінювання. До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):

● освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);

● система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);

● педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);

● управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

3. Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації ліцею, а й представники колективу, громадських організацій закладу.

4. Методи збору інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

5. Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

6. Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

7. Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в ЗЗСО.

8. В кінці кожного навчального року дані узагальнюються у формі самооцінювання і слугують базою для планування роботи на наступний навчальний рік.

У системі самооцінювання в ліцеї використовується підхід, що синхронізується із системою оцінювання інституційного аудиту. Це дає змогу використати під час самооцінювання критерії та індикатори, що застосовуються під час проведення інституційного аудиту закладів освіти.

Самооцінювання проводиться за 4 напрямами (освітнє середовище, система оцінювання результатів навчання учнів, педагогічна діяльність педагогічних працівників, управлінські процеси ЗО) і 15 вимогами, використовуючи 52 критерії та 99 індикаторів, що представлені в Додатку 1 до Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти «Критерії та індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти (у сфері загальної середньої освіти)».

Відповідно до зазначеного Порядку рівнями оцінювання є: високий (4 б.); достатній (3 б.); вимагає покращення (2 б.); низький рівень (1 б.)

Для оцінювання освітніх і управлінських процесів достатньо спочатку знайти значення індикаторів, на їхній основі – критеріїв, а потім оцінити вимоги й напрями. Наприклад, під час аналізу системи оцінювання результатів навчання учнів, що здійснюється в процесі проведення інституційного аудиту, на основі індикаторів 2.1.1.1 та 2.1.1.2 можна отримати значення критерія 2.1.1. Аналогічно на основі критеріїв 2.1.1; 2.1.2; 2.1.3 можна оцінити вимогу (правило) 2.1. Згодом на основі оцінок вимог 2.1, 2.2; 2.3 можемо оцінити напрям 2 «Система оцінювання результатів навчання учнів».

Для того, щоб на основі кількох оцінок отримати одну узагальнену оцінку, визначаємо середнє арифметичне цих значень.

Для переведення можливого дробового значення в ціле число (1; 2; 3 чи 4 – відповідно до рівнів оцінювання) використовуємо шкалу визначення рівня якості освітньої діяльності, що запропонована в методиці оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти під час інституційного аудиту, де:

[1,00; 1,65] – низький рівень (1б.);

[1,66; 2,65] – рівень, що вимагає покращення(2б.);

[2,66; 3,60] – достатній рівень(3б.);

[3,61; 4,00] – високий рівень(4б.).

Наприклад, якщо значення індикатора 2.1.1.1, дорівнює 3, а значення індикатора 2.1.1.2 становить 2, то для знаходження значення критерія 2.1.1 обчислимо середнє арифметичне цих індикаторів: (3+2):2=2,5. Отримане число лежить у діапазоні [1,66; 2,65], а отже, визначає рівень, що вимагає покращення (2 б.).

Аналогічно за критеріями оцінюються вимоги, а за оцінками вимог визначають оцінки напрямів.

Для знаходження значень індикаторів використаємо таблицю «Орієнтовні рівні якості освітніх та управлінських процесів для самооцінювання закладу освіти», яка пропонує для оцінювання освітніх і управлінських процесів ЗО певні вербальні шаблони. Для кожного з індикаторів у ній подано 4 його можливих варіанти, один з яких потрібно обрати (виділивши певним чином, наприклад, рамкою). Це й установить значення розглянутого індикатора, який прописаний, у залежності від рівня оцінювання, в одному з чотирьох стовпчиків: 1; 2; 3 або 4 бали.

На основі індикаторів обчислюється значення критеріїв як середнє арифметичне значень цих індикаторів.

Для проведення обчислень з метою знаходження критеріїв в одних випадках потрібно мати значення двох індикаторів, в інших – три, чотири, п’ять тощо.

Для спрощення таких обчислень і полегшення процесу знаходження значень критеріїв за індикаторами використовуємо правила візуалізації, що запропоновані в згаданій методиці оцінювання освітніх і управлінських процесів стосовно визначених індикаторів (виділених у вербальному шаблоні клітинок у стовпцях, що відповідають певним рівням оцінювання):

• значення критерію визначається за більшістю співпадінь (виділених клітинок) отриманої в закладі інформації з вербальним шаблоном за кожним із двох сусідніх рівнів;

• якщо кількість співпадінь розподілилася між трьома рівнями, з яких ліві і праві значення однакові – використовується метод відкидання крайніх правих і лівих результатів;

• якщо є одне і більше співпадінь з вербальним шаблоном, що відповідає низькому рівню, критерій не може бути визначений на високий чи достатній рівень;

• якщо у вербальному шаблоні співпали два сусідні рівні, оцінювання здійснюється за нижчим рівнем.

Ці правила випливають безпосередньо з властивостей згаданої вище шкали визначення рівня якості освітньої діяльності.

Знайшовши таким чином всі критерії, заносимо їх в матрицю самооцінювання освітніх і управлінських процесів (таблиця 2), де в першому стовпці представлено критерії (52 критерії), в наступному стовпці – проблемні питання діяльності ЗО, які визначилися під час оцінювання, в останніх стовпцях – результати самооцінювання ЗО.

Наприклад, у наведеному фрагменті матриці два критерії мають значення «достатній рівень» (3б.), ще два критерії – «рівень, що вимагає покращення» (2б.), три критерії – «низький рівень» (1б.).

Для визначення оцінки вимоги «1.1. Забезпечення здорових, безпечних і комфортних умов навчання та праці» здійснимо такі обчислення:

3х2=6;

2х2=4;

1х3=3;

6+4+3=13;

13/7=1,86 ∈ [1,66; 2,65]

Отже, зазначена вимога має оцінку «рівень, що вимагає покращення» (2б.).

На основі аналогічних обчислень здійснимо оцінку інших вимог («1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм, насильства та дискримінації»; «1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору»), а потім знайдемо оцінку напряму «Освітнє середовище».

Подібним чином знаходимо оцінки всіх вимог і напрямів оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Для того, щоб отримати необхідну інформацію щодо індикаторів у ліцеї використовуються такі методи та інструменти збору інформації, як спостереження (форма спостереження за освітнім середовищем; форма спостереження за навчальним заняттям); вивчення документації (форма вивчення документації); опитування (опитувальний аркуш керівника; перелік питань для інтерв'ю; анкети), що використовуються під час проведення інституційного аудиту.

Для визначення більшості індикаторів оцінювання освітніх і управлінських процесів керівнику достатньо провести фокус-групове інтерв’ю із зазначеними відповідальними особами (групове інтерв’ю, організоване модератором у вигляді розмови 6–12 респондентів на певну тему).

Для знаходження значень тих небагатьох індикаторів, де потрібно знати частку учасників освітнього процесу, що по-різному оцінюють окремі підсистеми чи процеси в закладі (безпека освітнього середовища, правила для учнів, організація оцінювання школярів, харчування тощо), використовується анкетування, яке запропоноване в наказі Державної служби якості України від 27.08.2020 № 01-11/42 «Про внесення змін у додатки до наказу Державної служби якості освіти від 09.01.2020 №01-11/1».

VІІI. Заключні положення

1. Учасники освітнього процесу мають знати вимоги Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Березівського ліцею Березівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

2. Заклад забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.

3. Прийняття принципів і норм Положення засвідчується підписами членів педагогічного колективу, які забезпечують ознайомлення з ним усіх здобувачів освіти в обов’язковому порядку.

4. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Березівського ліцею схвалюється педагогічною радою, затверджується та вводиться в дію наказом директора.

5. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені рішенням педагогічної ради за поданням будь-якого члена шкільної спільноти.

Таблиця 1

Використані джерела:

1. Закон України «Про освіту».

2. Закон України «Про повну загальну середню освіту».

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року».

4. https://mon.gov.ua/storage/app/media/Serpneva%20conferentcia/2019/posibniki/abetka%20dlya%20directora.pdf «Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.)

5. Методичні рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (Пастовенський О.В., Вдовенко Ю.В. та ін.)

6. ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги; ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю.

7. Наказ Міністерства освіти і науки України від 30.11.2020 № 1480 «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти».

8. Наказ Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

9. Наказ Державної служби якості освіти України від 01.03.2019 № 01-11/9 «Про затвердження Методики експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації».

10. http://inter4.zp.ua/parent/view/akademichna-dobrochesnist

11. ПастовенськийО.В. «Педагогічна Житомирщина», 2022р. «Самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти».

12. http://krlyceum1.hostenko.net